Четвер, 21 березня 2019

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 100-річчя від дня народження І. В. Качуровського (1918 – 2013), українського письменника, літературознавця, перекладача

 

image

Качуровський Ігор Васильович народився 1 вересня 1918 року на Чернігівщині у місті Ніжині в родині випускників Київського університету імені святого Володимира. Батько був юристом, згодом спеціалізувався ще й в економіці, певний час обіймав посаду державного секретаря Центральної Ради. Мати закінчила жіночі курси при Київському університеті з фаху історії.

1932 року, тікаючи від розкуркулення, сім’я оселилася у місті Курську, де 1937 року Ігор Качуровський закінчив десятирічку. Почав навчатися у Курському педінституті, але навчання перервала війна, Качуровські повернулися в село під Ніжином.

Але вже 1943 року сім’я  змушена була покинути рідну домівку. Вони перебираються до Австрії, живуть якийсь час у Карінтії. Далі життєві дороги повели Качуровських у далеку Аргентину, де молодому письменникові судилися особливо тяжкі роки.

Понад двадцять років І. Качуровський заробляв на життя тяжкою працею чорнороба: вантажника на залізниці, двірника, асфальтувальника. В 1960-х роках письменник нарешті зміг присвятити себе гуманітарній праці: читав курс давньослов’янської мови та літератури на курсах славістики при католицькому університеті та російської літератури при університеті Спасителя в Буенос-Айресі.

У царині поезії Ігор Качуровський засвідчив свої творчі можливості поетичними збірками, виданими у Зальцбурзі «Над світлим джерелом» (1948), Нью-Йорку та Буенос-Айресі «В далекій гавані» (1956). Водночас літератор плідно працював у жанрі прози. Так, у Мюнхені вийшли друком книжки: «Шлях невідомого» (роман у двох книгах) (1956), комедія «Еміграційна лихоманка» (1949), «Дім над кручею» (продовження «Шляху невідомого» (1966).

 У Буенос-Айресі Ігор Качуровський певний час редагував і видавав там журнал «Пороги».

Ще одна блискуча грань творчої індивідуальності письменника — його літературознавче обдарування. Дебютом на цій ниві була науково-популярна розвідка «Новела як жанр», написана ще в Аргентині й опублікована у 1958 році. Він є автором таких монографічних праць, як «Строфіка» (1967), «Фоніка» (1984), «Нарис компаративної метрики» (1985). Всі вони вийшли у виданні УВУ у Мюнхені, 1994 року в Києві видано «Метрику», а в Ніжині — «Основи аналізи мовних форм (Стилістика)» як посібник для вищої школи, де в додатку вміщено ґрунтовний нарис О. Астаф'єва про життя і творчість Ігоря Качуровського. Усі ці розвідки стосуються віршознавства, вони засвідчують в особі їх автора першокласного лінгвіста, пильного дослідника художніх особливостей поетичної мови багатьох творців. Упорядкував «Хрестоматію української релігійної літератури. Поезія. Книга I», збірки «Українська готична новела», «Генерика і архітектоніка», «Українські поети в російських перекладах», «Український сонетарій», бесіди про українських письменників «Променисті сильвети» (тисячі сторінок радіокниги з авторських програм станції «Свобода»). За книгу «Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки» (Мюнхен, 2002; перевидано в серії «Бібліотека Шевченківського комітету», Київ, 2008) у 2006 році Ігор Качуровський був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка.

imageНа окрему увагу заслуговує перекладацька діяльність письменника, за яку він отримав премію імені Максима Рильського та літературну премію імені Володимира Свідзінського. А перекладав він ледь не з двох десятків мов. Фундаментальною працею є антологія іберійської та ібероамериканської поезії «Золота галузка» (1991), де представлені поети іспаномовної, португаломовної та каталонськомовної ліричної палітри. З чималих здобутків Качуровського перекладача також називають «Вибране» Франческо Петрарки та «Пісню про Роланда», «Свічада вічності». Автор підготував до друку цілий том своїх перекладів «Круг понадземний».

Помер письменник на 95-му році життя 18 липня 2013 року в Мюнхені. До останніх днів життя Ігор Качуровський працював і упорядковував збірник спогадів. Напередодні смерті він написав лист — заповіт, у якому просив поховати його на території садиби в с. Крути, Ніжинського району, де пройшли його дитячі роки.

У 2018 році за визначний внесок в українську літературу, письменник отримав медаль «Олександра Довженка» (посмертно).

До 100-річчя від дня народження І. В. Качуровського (1918 – 2013), українського письменника, літературознавця, перекладача в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція познайомить читача з літературою, що висвітлює життєвий і творчий шлях письменника, його найвідоміші праці.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 01 – 16 вересня 2018 р.

 

 Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу  

соціокультурної діяльності  

Гриценко Ю. А.