Четвер, 20 вересня 2018

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 80-річчя від дня народження В. С. Стуса (1938-1985),

українського поета, перекладача, правозахисника

 

image

Стус Василь Семенович (псевд. Василь Петрик, В. Петрик; 06.01.1938 - 03.09.1985) – поет, перекладач, літературознавець, правозахисник, один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.

Народився в с. Рахнівка Гайсинського р-ну Вінницької області в селянській родині. Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Василь Стус вступив на історико-філологічний факультет педагогічного інституту м. Сталіно (нині м. Донецьк). У 1959 році в «Літературній газеті» опублікував свої перші вірші з напутнім словом  А. Малишка. Після закінчення в 1959 році інституту з червоним дипломом, три місяці вчителював на Кіровоградщині, потім два роки служив в армії на Уралі. З 7 грудня 1961 року по 16 січня 1963 року – учитель української мови та літератури в середній школі № 23 м. Горлівка. З 1963 року – літературний редактор газети «Социалистический Донбасс» (м. Донецьк), яка тоді почала виходити не лише російською, а й українською мовою. 

1963 року вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т.  Шевченка АН УРСР, брав активну участь у літературному житті Києва, входив до Клубу творчої молоді. У цей час підготував і здав до видавництва збірку «Круговерть», написав низку літературно-критичних статей, надрукував кілька перекладів. У журналах «Дніпро», «Прапор» (нині «Березіль»), «Зміна» з’явилися перші журнальні публікації його віршів.

У вересні 1965 року перед прем’єрою кінофільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» в Києві взяв участь в акції протесту. Василь Стус разом з Іваном Дзюбою, В’ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом закликав партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час. За участь у цій акції був відрахований з аспірантури. Після цього заробляв на життя, працюючи на будівництві, в котельні, в конструкторському бюро.

Пропозицію Стуса опублікувати свою першу збірку віршів «Круговерть» відхилило видавництво. Незважаючи на позитивні відгуки рецензентів, було відхилено і його другу збірку — «Зимові дерева». Однак її опублікували в самвидаві, а у 1970 році збірка потрапила до Бельгії і була видана в Брюсселі.

У відкритих листах до Спілки письменників України та центральних партійних органів, Василь Стус критикував панівну систему, що після «відлиги» стала повертатися до тоталітаризму, відновлення культу особи та порушень прав людини, протестував проти арештів своїх колег.

Літературна діяльність поета, його звернення у вищі партійні інстанції з протестами, призвели до арешту. 12 січня 1972 року Василь Стус заарештований разом з іншими українськими літераторами-правозахисниками: І. Світличним, Є. Сверстюком та ін. Впродовж майже 9 місяців перебував у слідчому ізоляторі, саме тоді було створено збірку «Час творчості». На початку вересня 1972 року Стуса засуджено до 5-ти років ув’язнення та 3-х років заслання «за антирадянську агітацію і пропаганду, систематичне виготовлення й розповсюдження антирадянських наклепницьких документів, що паплюжать радянський і суспільний лад». Весь термін ув’язнення перебував у таборах Мордовії. Більшість віршів, перекладів із Ґете, Рільке, Лорки, що Стус писав у таборі, вилучалися і знищувались, лише деякі потрапили на волю через листи до дружини.

Повернувшись восени 1979 року до Києва Василь Стус вступив до Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод та продовжував правозахисну діяльність. Незважаючи на те, що його здоров'я було підірване, заробляв на життя, працюючи робітником на київських заводах.

У травні 1980 року заарештований вдруге, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений до 10-ти років ув’язнення і 5-ти років заслання. З листопада 1980 року відбував покарання в таборі особливого суворого режиму с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. (Росія). Василю Стусу заборонили бачитися з родиною, останнє побачення було навесні 1981 року. У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року його відправили до карцеру за наклепом, на знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року Василь Стус помер у карцері табору особливого режиму. Поховали в безіменній могилі під № 9 на табірному кладовищі. 19 листопада 1989 року прах Василя Стуса перепоховано в Києві на Байковому цвинтарі.

У 1990 році Василь Стус був посмертно реабілітований.

Видання творів Стуса стало можливим лише на початку 1990-х років. Збірка поезій "Дорога болю" посмертно удостоєна Державної премії України імені Тараса Шевченка за 1991 рік. 26 листопада 2005 року Василеві Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

 До 80-річчя від дня народження В. С. Стуса (1938-1985), українського поета, перекладача, правозахисника в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову  виставку. Експозиція вміщує багатотомні видання творів, окремі збірки поезій В. Стуса, листування поета, біографічні матеріали, спогади сучасників та наукові видання, що присвячені дослідженню творчого шляху поета. 

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки, традиційними картковими каталогами та інтернет ресурсами.

 

Інформацію підготувала  бібліотекар І категорії відділу

соціокультурної діяльності Кириленко Т.І.

1/47

Стус, Василь. Зібрання творів : у 12 т. / Василь Стус. – Київ : Факт, 2007. Т. 1 ; [НАН України, Ін-т л-ри. ім. Т. Шевченка]. – Бібліотека журналу «Київська Русь» Ранні вірші (сер. 1950-х – початок 1960-х рр.). ДЕЛО N13/БЕ 1339. Круговерть. Вірші 1960-х років / [редкол.: Дмитро Стус (голова) та ін. ; упорядкув. та комент.: Дмитро Стус, Альбіна Шацька ; авт. передм. Костянтин Москалець], 2007. – 559 c. : портр.

Шифр зберігання: М2473-1 

Друге наукове видання «Зібрання творів» Василя Стуса виходить через 13 років після початку першого видання «Творів» письменника у 6 томах 9 книгах. Перші шість томів міститимуть його поетичні твори. Інші прозу та драматургію, публіцистику й літературознавчі статті, переклади, листи й різноманітні нотатки.

До першого тому «Зібрання творів» Василя Стуса у 12 томах увійшли «Ранні вірші» поета від середини 1950-х років до початку 1960-х, саморобна збірка «ДЕЛО № 13 / БЕ 1339», яку поет не подавав у жодне видавництво, частково реконструйована збірка «Круговерть» та вірші, написані до середини 1960-х років. Зважаючи на те, що творчою особливістю Василя Стуса є збірковий принцип поетичного мислення, всі зрощення окремих віршів у більший поетичний текст подано в максимально можливому обсязі. Частина віршів публікується вперше.